У ВС розійшлися в розумінні того, чим є адвокатура

Цивільний і адміністративний касаційні суди Верховного Суду абсолютно по-різному підходять до оцінки значення інституту адвокатури в процесі і при прийнятті рішень судом.

Приводом для такого висновку стали два недавніх рішення, прийнятих у ВС з різницею в два тижні, в яких при обґрунтуванні правової позиції висловлювалися діаметрально протилежні аргументи. На ці рішення в коментарі виданню «Закон і Бізнес»звернув увагу голова ВКДКА Олександр Дроздов.

Йдеться про рішення ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня у справі №466/1367/16-а та  рішення ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня у справі №462/9002/14-ц. 

У травневому рішенні адміністративники наполягали на особливих властивостях адвокатури як суб’єкта суспільних відносин: «ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень, - зазначається у рішенні. - У контексті сказаного має значення й особливий характер адвокатської професії, представники якої є учасниками творення правосуддя».

Втім їх колеги-цивілісти не вважають адвокатів співучасниками творення правосуддя. Вони виходять із того, що ухвалення судом рішення у конкретній справі «не є результатом наданих адвокатами сторін послуг». Таку тезу у ВС висловили у зв’язку із скасуванням пункту договору про надання юридичних послуг, який закріплював гонорар успіху адвоката.

ВС дійшов висновку, що судове рішення не відноситься до об’єктів цивільних прав, а тому не може бути предметом договору. Саме на цій підставі гонорар успіху був визнаний таким, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства.

«Якщо логічно продовжити таку позицію суду, виходить, що позитивний результат для клієнта не залежить від якості роботи його адвоката, - припустив О.Дроздов, на думку якого це не узгоджується із статусом інституту адвокатури і гарантіями незалежності. – До речі на невідповідність принципу змагальності такого висновку зауважив суддя Василь Крат, висловивши свою окрему думку у справі».

«Фактично ми можемо піднімати питання про невідповідність висновків ВС статті 59 Конституції, яка гарантує кожному право на професійну правничу допомогу, - зазначив він. – А це прямо пов’язане із проблемою забезпечення справедливості правосуддя».

Виходом з цієї ситуації може стати законодавче врегулювання гонорару успіху. «Спірне, на наш погляд, рішення може стати імпульсом для того, аби ініціювати закріплення гонорару успіху в Законі про адвокатуру та адвокатську діяльність, - вважає О.Дроздов. – Оскільки ми творимо правосуддя разом, розмір гонорару успіху буде доцільно запропонувати «прив’язати» до зарплати суддів Верховного Суду».

Нагадаємо, нещодавно в інтерв’ю газеті «Закон і Бізнес» О.Дроздов розповів про наявні проблеми застосування у судах Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

http://zib.com.ua/ua/133837-u_verhovnomu_sudi_roziyshlisya_v_rozuminni_togo_chim_e_advok.html