ВС визначив підсудність спорів щодо стягнення виконавчого збору

Спір щодо стягнення виконавчого збору, накладеного постановою держвиконавця, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такий висновок зробив ВС в постанові №733/889/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

31 березня 2020 року                      м.Київ                               №733/889/17

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — МАРТЄВА С.Ю. (суддя-доповідач),
суддів: ПЕТРОВА Є.В., СІМОНЕНКО В.М. —

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15.05.2018 та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 3.08.2018.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року Особа 1 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Черненко А.В. від 26.02.2018 про відкриття виконавчого провадження №55883422 в частині стягнення

з нього виконавчого збору в розмірі 18955,88 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ічнянського райсуду від 15.05.2018 у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оспорювана постанова повністю відповідає вимогам закону «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 №1404-VIII.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою АСЧО від 3.08.2018 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що оспорювана скаржником постанова є законною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Особа 1 у касаційній скарзі, що надійшла до Верховного Суду в серпні 2018 року, просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу, та стягнути судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг.

Ухвалою ВС від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Ічнянського районного суду Чернігівської області.

У жовтні 2019 року справа надійшла до ВС.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для стягнення виконавчого збору у

межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є вчинення державним виконавцем дій з фактичного стягнення з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 26.02.2018 старшим державним виконавцем Ічнянського райвідділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Черненко А.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №55883422 на підставі виконавчого листа №733/889/17, виданого Ічнянським райсудом 18.01.2018 про стягнення з Особи 1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі $7025,90, в тому числі заборгованість за кредитом строкова — $6199,33; заборгованість за процентами поточна — $53,08; заборгованість за процентами прострочена — $773,49; заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів — 4927,00 грн., та судових витрат у розмірі 2854,79 грн.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2018 зазначено про стягнення з боржника Особи 1 виконавчого збору в розмірі 18955,88 грн. <…>

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до

законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог чч.1 і 2 ст.400 ЦПК (у редакції, що діяла на момент подачі касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст.1 закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п.5 ч.1 ст.5 закону №1404-VIII, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, накладення штрафу, про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною 2 ст.74 закону №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин юрисдикція адмінсудів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адмінсудів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в

окремому виконавчому провадженні.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постановах від 6.06.2018 у справах №921/16/14-г/15 та №127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі №2-01575/11, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 3 та 10.04.2019 у справах №370/1288/15 та №766/740/17-ц, від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Особа 1 оскаржує дії старшого державного виконавця Ічнянського райвідділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Черненко А.В. щодо відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 18995,88 грн.

Таким чином, спір у цій справі полягає у зверненні стягнення виконавчого збору з Особи 1, накладеного постановою державного виконавця (не суду) у виконавчому провадженні.

У такому випадку рішення, дії посадових осіб органів державної виконавчої служби підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов

помилкового висновку, що зазначена скарга Особи 1 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки ВС за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі ч.4 ст.401 ЦПК суд у попередньому судовому засіданні касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч.1 ст.256 ЦПК, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п.1 ч.1 ст.255 цього кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз’яснити позивачеві про наявність у нього права протягом 10 днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Згідно з ч.1 ст.414 ЦПК (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених стст.255 та 257 цього кодексу.

Підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених стст.19—22 цього кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (ч.2 ст.414 ЦПК).

За таких обставин ухвала Ічнянського райсуду від 15.05.2018 та постанова АСЧО від 3.08.2018 ухвалені з порушення норм процесуального права, що в силу ч.2 ст.414 ЦПК 2017 року є підставою для їхнього скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись стст.255—256, 400, 401, 402, 414, 416 ЦПК (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.

Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15.05.2018 та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 3.08.2018 скасувати.

Провадження у справі за скаргою Особи 1, заінтересовані особи: старший державний виконавець Ічнянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Черненко А.В., ПАТ «АБ «Укргазбанк», на дії державного виконавця, закрити.

Роз’яснити Особі 1, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів і протягом 10 днів з дня отримання ним цієї постанови він може звернутися до ВС із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

https://zib.com.ua/ua/142890-vs_viznachiv_pidsudnist_sporiv_schodo_styagnennya_vikonavcho.html